Шановні мами і тата, бабусі й дідусі найкращого у світі малюка!

Не секрет, що для кожного з Вас своя дитина – це найгарніший, найрозумніший, неповторний і незамінний малюк!

Ще задовго до його появи на світ Ви любили його, уявляли яким він народиться та мріяли про те щоб він був здоровий. А яке щастя відчуває кожен з Вас, коли дитина починає проявляти свої почуття й емоції: вона жваво махає ручками, коли бачить Вас, і посміхається у відповідь на Вашу посмішку! І, звичайно, усі з нетерпінням чекають, коли ж вона заговорить?! Як відомо мовлення не передається спадково, воно формується поступово, з перших днів життя, з ростом дитини, у процесі спілкування з нею. Рівень розумового розвитку малюка і розвиток його мовлення пов'язані нерозривно. Мовлення – одне з найголовніших засобів пізнання світу, а це означає, що погано розвинене мовлення, перешкоджатиме повноцінному розвитку особистості Вашої дитини. Тому дуже важливо вчасно виявити недоліки, що з'явилися, у мовленні Вашого малюка. Якщо Ви помітили, що Ваша дитина неправильно вимовляє деякі звуки, її мовлення нечітке; якщо Вашій дитині вже 3 роки, а вона ще не почала розмовляти; якщо Вам здається, що мовлення Вашої дитини відрізняється від мовлення її однолітків. Як можуть батьки самостійно допомогти дитині виправити вади мовлення, а в яких випадках краще звернутися до кваліфікованого фахівця - наші рекомендації підкажуть Вам, що слід робити в даній ситуації.

Скарбничка порад для батьків

РОЗВИТОК РУХЛИВОСТІ ОРГАНІВ АРТИКУЛЯЦІЙНОГО АПАРАТУ - ВАЖЛИВИЙ КРОК НА ШЛЯХУ ДО ПРАВИЛЬНОГО МОВЛЕННЯ

Однією з причин порушення звуковимови у дітей може бути недостатня рухливість органів мовлення: язика, губ, щелеп та мякого піднебіння. Порушення рухливості цих органів (малорухливість) тягне за собою нечітку, гугняву (з носовим відтінком), шепеляву, змазану вимову різних звуків.

Таким чином, важливе місце на шляху розвитку правильного мовлення повинна займати, так звана, артикуляційна гімнастика. Метою її є – відпрацювання правильних, чітких рухів органів мовлення, необхідних для правильної вимови звуків

Починати цю роботу слід задовго то того, як дитина навчиться говорити. Велику помилку роблять ті батьки, які протягом тривалого часу продовжують перетирати своїм дітям супи, перекручують м'ясо на м'ясорубку. Перетираючи їжу, Ви не допомагаєте дітям, а навпаки, затримуєте розвиток рухливості артикуляційного апарату. Багато батьків скаржаться на те, що їх малюки погано жують. Їм важко зїсти такі фрукти та овочі, як морква, яблуко, огірок. Для того, щоб розвинути рухливість органів артикуляційного апарату, тренувати й укріпити м'язи щок та язика небхідно обов'язково давати дитині жувати такі продукти, як:

скоринки хліба;

сухарики;

сушені фрукти (чорнослив, курагу, ізюм);

тверді фрукти (яблуко, груша);

тверді овочі (морква, огірок);

шматочки вареного м'яса.

Часто буває так, що дитина наслідує неправильне мовлення дорослих чи однолітків. Тому намагайтеся робити так, щоб дитина чула правильне, чітке, емоційно оформлене мовлення. Слід пам'ятати, що від самого народження малюк навчається рідній мові. Тому слідкуйте за своїм мовленням: не говоріть швидко, чітко вимовляйте усі звуки, проявляйте емоції під час розповіді. Не “сюсюкайте” з дитиною, адже їй буде набагато приємніше, якщо Ви будете спілкуватися з нею, як з дорослою.

Недоліки звуковимови можуть виникати внаслідок слабкості м'язів язика, губ або через порушення координації рухів, що проявляється в невмінні виконувати язиком чи губами точні цілеспрямовані рухи. Тому не слід чекати, а вже у дошкільному віці потрібно проводити спеціальну артикуляційну гімнастику, яка спрямована на розвиток рухливості мовних органів, чіткості та скоординованості їх рухів.

Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків. Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.

Перед початком роботи Вам необхідно показати дитині вправу та пояснити її виконання. Для того, щоб дитини проявила цікавість до артикуляційної гімнастики, її слід проводити в ігрові формі. Наприклад: “Язичок живе у своєму будиночку – ротику. Як і в будь-якому будинку у ньому теж є свої дверцята – це губи і зуби. Подивись, як я можу відчиняти і зачиняти дверцята у своєму будиночку, а тепер спробуй ти. Язичок дуже веселий і любить перетворюватися на різні речі (вправи “Лопаточка”, “Чашечка”, “Голочка”, “Трубочка”, “Гірка”). А ще він, як і всі діти любить гратися - гойдатися на гойдалці вгору-вниз, вгору - вниз (вправа “Гойдалка”), грати в хованки (вправи “Змійка”, “Годинник”). Та, мабуть, як і ти він великий ласун, любить поласувати чимось смачненьким (Вправа “Смачне варення”). А як швидко він вміє скакати на конячці (Вправа “Конячка”)!”

Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.

Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанніартикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить не вірно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.

3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.

4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.

10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів

12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.

13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

Вплив дрібної моторики на формування мовлення дітей дошкльного віку

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. “Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході “пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.
“Пальчикові ігри” – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях “праворуч”, “ліворуч”, “вгору”, “вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути поглажування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Моя сім’я

Цей пальчик – мій дідусь,

Цей пальчик – моя бабуся,

Цей пальчик – мій татусь,

А оцей - моя матуся,

Ну, а цей маленький – я,

Ось уся моя сім’я (Почергове згинання пальчиків починаючи з великого)

Хованки

Пальці в хованки всі грались

Ось так, ось так,

В кулачки всі заховались,

Ось так, ось так. (Ритмічно згинати та розгинати пальці, покрутити кулачком)

Сорока

Сорока білобока

Кашу варила

Діточкам давала.

Цьому дала,

А цьому не дала:

Ти дрова не рубав

І води нам не давав,

Ти і піч не натопивІ нічого не поїв. (Вказівним пальцем правої руки водити по долоні лівої. Згинати почергово кожний палець, крім мізинця. Згинати і розгинати всі пальці в ритмі потішки)

Зайці

Скаче зайчик перший

Під високою сосною,

А під другою сосною,

Скаче зайчик другий. (Вказівний і середній пальці правої руки підняті вгору, всі інші випрямлені і з’єднані. Долонею правої руки тримати вертикально вгору. Пальці широко розставлені. І так само іншою рукою)

Соління капусти

Ми капусту порубали,

Свіжу моркву натирали,

Ми капусту посолили,

З неї соку надавили. (Різки рухи прямими кистями рук, пальці з’єднані, долоні прямі. Почергові рухи рук до себе і від себе. Пальці стиснуті в кулаки. Кінчики пальців обох рук зібрані разом, імітуємо посипання сіллю. Інтенсивно стискаємо пальці обох рук в кулаки)

Коза і козенята

Іде коза рогата,

Коза бородата,

Козенятко спішить,

Дзвоником дзвенить. (Вказівний і мізинець правої руки вгору. Інші притиснути до долоні. Вказівний і мізинець палець вгору. Пальці долоні прямі, з’єднані з великим, опущені до низу)

Замок

На дверях замок висить,

Ми його відкриєм вмить.

Постукали, покрутили

І легесенько відкрили. (Ритмічні швидкі з’єднання пальців обох рук в замок. Пальці зціплені в замок, руки тягнуться в різні сторони. Рухи зціпленими пальцями від себе, до себе. Пальці зціплені біля долонею постукують один одного. Пальці розціплюються, долоні в сторони.)

Перевірте рівень мовленнєвого розвитку Вашої дитини зараз

Обстеження рухливості органів артикуляційного апарату

Запропонуйте дитині виконати деякі вправи:

Вправи для губ:

• розтягнути губи в посмішку,

• зробити губами трубочку,

• закрити верхньою губою нижню і навпаки.

Вправи для язика:

• широко відкрити рот, підняти язик до верхніх зубів, потім опустити до нижніх;

• потягнутися кінчиком язика до правого куточка губ, потім до лівого;

• поклацати язиком.

Вправи для щелеп:

• порухати нижньою щелепою праворуч - ліворуч;
• порухати нижньою щелепою вперед-назад.

ВИКОНУЄМО ЗВУКОВИЙ АНАЛІЗ СЛОВА –

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

Діти навчилися ділити слово на склади, звуки. Тепер засвоюють звуковий аналіз слів. Тому для успішного виконання домашніх завдань з дітьми вам потрібно знати наступне:

1. Вимовляйте слово чітко, проспівуючи й визначте голосні звуки по порядку (наприклад: миска - мииис - кааа, голосні звуки [и],[а]). Не вставляйте між голосними додатково сполучник і - це може заплутати дитину (наприклад: вази - не [а] і [и], просто[а], [и]). Одночасно спитайте, скільки складів й повторіть правило: скільки в слові голосних стільки ж і складів.

2. Виділіть перший звук (назвати його не [ве], а [в], не [зе], а[з]).

3. Виділіть всі послідуючі звуки, чітко їх називаючи (якщо є м'який знак, то вимовляти потрібно м'яко, а не твердо, наприклад: ліс, перший звук [ль], а не[л]).

4. По мірі назви звуків викладайте позначення кожного звуку (голосний позначається кружечком О, твердий приголосний - однією рисочкою - , м'який приголосний двома рисочками = ).

мак - о -

сало - о - о

хліб - =о -

- Пам'ятайте: одна й та сама буква може позначати два різних звуки - твердий і м'який. Наприклад: дим-дім, лоб-лід.

- У парах слів буквене позначення однакове - д, л, а звукове різне [д - дь], [л - ль].

- В українській мові налічується 10 м'яких приголосних звуків: [дь], [ть], [ль], [рь], [сь], [зь], [нь],[ць],[дзь],[й].

- Решта звуків тверді;

- Звук [й] - тільки м'який;

- Звуки [ч], [шч] - тільки тверді;

- Буква щ завжди позначає два звука [шч];

- В українській мові існує шість голосних: [а], [о], [у],[е], [и], [і]. На письмі вони позначаються буквами: а, о, у, е, и, і. я, ю, є, ї;

- Букви я, ю, є на початку та в середині (в кінці) слова після голосного позначають два звуки ([й]+[а]= я, [й]+[у]= ю, [й]+[е]=є). Наприклад яма [йама], юшка [йушка], єнот [йенот], їжак [йіжак], маєток [майеток];

- Буква ї завжди позначає два звуки: їм [йім], напоїв [напойів].

- М’якість приголосних позначається ще буквою і та м’яким знаком, який окремого звуку не позначає. Наприклад: ліс [льіс], кіт [кьіт], сім [сьім], сіль [сьіль], лід [льід].

6. Приступайте до викладання слів буквами( слова тільки з тими буквами, які діти вже вивчили).

7. Якщо дитина пропустила якісь букви, не вказуйте зразу на них, дайте спочатку їй самій знайти помилку.

8. Обов’язково похваліть дитину, порадійте її успіху.